Щодня ми користуємося онлайн-банкінгом, месенджерами, маркетплейсами та соцмережами. Але разом зі зручністю зростає й кількість кіберзагроз. Саме тому ми підготували серію матеріалів про найпоширеніші онлайн-загрози та способи захисту від них. Розповімо, як працюють сучасні шахрайські схеми, чому не варто довіряти підозрілим повідомленням, як перевіряти сайти та що робити, якщо ваші дані вже могли потрапити до зловмисників.
Основні поради з фінансової кібербезпеки
Обережно: фішингові QR-коди в громадських місцях
Шахраї знову активізувалися — тепер вони підмінюють QR-коди у публічних місцях. Ви скануєте код для оплати паркування, транспорту чи донату, а потрапляєте на фальшивий сайт, який виглядає як справжній. Після введення даних картки гроші можуть опинитися у зловмисників.
Візуально підробку часто майже неможливо відрізнити, тому важливо бути уважними.
Як захистити себе:
- скануйте QR-коди лише з офіційних табличок і надійних джерел;
- перевіряйте наклейку — чи немає ознак переклеювання;
- перед переходом дивіться, яке посилання відкриється;
- звертайте увагу на адресу сайту після переходу;
- перевіряйте, чи є захищене з’єднання https://;
- не вводьте дані картки на підозрілих сайтах;
- для онлайн-оплат краще використовувати віртуальні картки.
Якщо помітили підозрілий QR-код — повідомте адміністрацію місця або службу підтримки.
А якщо ви вже ввели дані картки на підозрілому сайті:
Негайно зверніться до банку, щоб заблокувати картку.
Подайте звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua.
Бережіть свої дані та гроші!
Шахрайство в мережі: фішингові посилання на маркетплейси
Онлайн-покупки стали частиною щоденного життя. Але разом із популярністю маркетплейсів зростає і кількість шахрайських схем.
Одна з найпоширеніших — фішингові посилання. Зловмисники створюють сайти, які виглядають майже як справжні — наприклад, копії популярних маркетплейсів. Перейшовши за таким посиланням, людина може ввести дані банківської картки або акаунту, які одразу потрапляють до шахраїв.
Найчастіше такі посилання надсилають:
- у месенджерах;
- у листах на пошту;
- у соцмережах;
- під виглядом «акції», «знижки» або «вигідної покупки».
Як розпізнати фішинг:
- уважно перевіряйте адресу сайту — навіть одна зайва літера може означати підробку;
- звертайте увагу на дизайн і помилки в тексті;
- не переходьте за посиланнями з підозрілих повідомлень;
- якщо сумніваєтесь — відкрийте маркетплейс через офіційний сайт або додаток.
Як захистити себе:
- не вводьте платіжні дані на сторонніх або незнайомих сайтах;
- використовуйте двофакторну автентифікацію у сервісах;
- не здійснюйте покупки через публічний Wi-Fi;
- обережно ставтеся до пропозицій, які виглядають занадто вигідно.
Якщо ви випадково ввели дані картки на підозрілому сайті — негайно зверніться до банку, щоб заблокувати картку.
«Вас турбує служба безпеки банку…» — знайома фраза?
Уявіть ситуацію: вам телефонують і кажуть, що з вашої картки прямо зараз намагаються списати гроші. Щоб «зупинити операцію», просять назвати номер картки, термін дії або код із SMS.
Це одна з найпоширеніших схем шахрайства.
Зловмисники можуть представлятися:
- працівниками банку;
- мобільними операторами;
- представниками державних установ.
Їхня мета — виманити дані картки або коди підтвердження, щоб отримати доступ до ваших грошей.
Що важливо памʼятати:
❗️ Працівник банку ніколи не запитує: повний номер картки, CVV-код, PIN-код чи одноразові коди з SMS.
❗️ Банк не просить встановлювати програми віддаленого доступу (наприклад, AnyDesk або TeamViewer).
❗️ Банк не просить виконувати операції в банкоматі чи терміналі під час дзвінка.
Як захистити себе:
- не повідомляйте нікому коди з SMS або банківські реквізити;
- використовуйте окрему інтернет-картку для онлайн-платежів;
- не публікуйте свій фінансовий номер телефону в оголошеннях;
- за можливості користуйтеся контрактною SIM-карткою та встановіть пароль на її перевипуск.
Якщо отримали підозрілий дзвінок — покладіть слухавку та самостійно зателефонуйте до банку за офіційним номером.
Шахрайство під час продажу товарів онлайн
Ви виставили товар на продаж на сайті оголошень. З’являється «покупець», який пропонує повну передоплату, щоб нібито уникнути комісії за накладений платіж. Звучить добре, правда? Але далі починається схема.
Після розмови вам може зателефонувати інша людина, яка представляється працівником банку. Вона каже, що для зарахування коштів від «покупця» потрібно підтвердити або активувати картку і просить назвати банківські дані.
Насправді це шахраї, які працюють у парі. Їхня мета — дізнатися реквізити картки або коди підтвердження, щоб отримати доступ до ваших грошей.
Що варто пам’ятати:
- не повідомляйте стороннім особам номер картки, CVV-код, PIN-код та коди з SMS;
- не виконуйте жодних операцій з «активації» або «верифікації» картки.
Для отримання переказу потрібен лише номер картки. Ніякі додаткові коди або підтвердження продавцю не потрібні.
Як діяти безпечно:
- якщо виникли сумніви — самостійно зателефонуйте до банку;
- перевіряйте інформацію перед будь-якими діями з рахунком;
- не поспішайте виконувати вказівки незнайомців.
Бережіть свої банківські дані — це ваші гроші та ваша безпека!
«Привіт, позич трохи грошей, дуже треба»
Вам пише знайомий у месенджері й просить терміново позичити гроші. Багато хто переказує кошти без роздумів, бо ж це друг чи колега. Але після дзвінка виявляється: акаунт знайомого зламали шахраї.
Це одна з поширених схем у месенджерах. Зловмисники отримують доступ до акаунта і від імені людини пишуть її контактам, розраховуючи на довіру.
Такі повідомлення можуть приходити в різних месенджерах — Telegram, Viber, WhatsApp, Messenger, Instagram тощо.
Що варто зробити перед тим, як переказувати гроші:
- зв’яжіться з людиною іншим способом — зателефонуйте або напишіть у іншому месенджері;
- уточніть, чи дійсно вона просила про допомогу;
- звертайте увагу на підозрілі деталі: новий номер картки, терміновість, дивний стиль повідомлення.
Якщо акаунт знайомого зламали:
- повідомте йому про це;
- порадьте змінити пароль;
- увімкнути двофакторну автентифікацію.
Пам’ятайте: шахраї можуть знати про вас певну інформацію з відкритих джерел — це не означає, що їм можна довіряти.
Бережіть свої кошти та будьте уважні в мережі!
«Підвищення пенсії — заповніть анкету»
У соцмережах і месенджерах поширюється нова шахрайська схема. Людям надсилають повідомлення про нібито нові правила нарахування пенсії та пропонують перейти за посиланням і заповнити «офіційну анкету».
Насправді це фейкові сайти, створені шахраями.
Зловмисники маскують їх під офіційні ресурси та просять ввести особисті або банківські дані. Після цього інформація потрапляє до аферистів і може бути використана для крадіжки грошей.
Як працює схема:
- у соцмережах або месенджерах з’являється гучне повідомлення про «підвищення пенсії»;
- у пості є посилання на нібито офіційний сайт;
- користувача просять терміново заповнити анкету;
- після введення даних шахраї отримують доступ до особистої інформації.
Як уберегтися:
- перевіряйте інформацію лише на офіційних ресурсах державних установ;
- звертайте увагу на адресу сайту — державні портали мають домен gov.ua;
- не переходьте за підозрілими посиланнями з месенджерів або соцмереж;
- не вводьте персональні чи банківські дані на невідомих сайтах.
І ще важливо: шахраї часто орієнтуються на людей старшого віку, тому варто попередити про такі схеми батьків, дідусів і бабусь.
Бережіть свої дані та діліться цією інформацією з близькими!
Шахрайство з перевипуском SIM-картки
Одна з небезпечних схем шахрайства — перевипуск SIM-картки без відома власника.
Отримавши контроль над вашим номером телефону, зловмисники можуть:
- отримати доступ до банківських рахунків;
- відновити паролі до онлайн-банкінгу;
- зламати пошту та соцмережі.
Іноді вони спеціально дзвонять із різних номерів, щоб потім використати їх під час процедури перевипуску SIM-картки.
Як убезпечити себе:
- не повідомляйте нікому коди підтвердження або особисті дані під час дзвінків;
- якщо сумніваєтесь — самостійно телефонуйте мобільному оператору за офіційним номером;
- забороніть віддалений перевипуск SIM-картки через налаштування або контакт-центр оператора;
- використовуйте окремий номер телефону для банківських операцій;
- за можливості підключіть контрактне обслуговування або прив’язку номера до паспорта.
Що робити, якщо підозрюєте шахрайство:
- негайно зверніться до мобільного оператора та заблокуйте номер;
- зв’яжіться з банком і тимчасово заблокуйте картки або онлайн-доступ;
- змініть паролі до пошти та соцмереж;
- повідомте друзів і близьких, якщо ваші акаунти могли зламати.
Також можна подати звернення до кіберполіції: https://ticket.cyberpolice.gov.ua
Пам’ятайте: номер телефону — ключ до багатьох ваших сервісів, тому його захист — важлива частина фінансової безпеки!
«Фінансова допомога для всіх українців» — обережно, шахраї
У соцмережах і месенджерах можуть з’являтися повідомлення про нібито фінансову допомогу від міжнародних організацій, державних установ або банків. Щоб отримати виплату, пропонують перейти за посиланням і заповнити анкету.
Це одна з поширених фішингових схем.
Як працює схема:
- повідомлення про «грошову допомогу» у месенджері або соцмережі;
- посилання на нібито офіційний сайт або чат-бот;
- прохання заповнити анкету;
- запит банківських реквізитів.
Після цього гроші з рахунку можуть зникнути вже за кілька хвилин або годин.
Як уберегтися:
- перевіряйте інформацію про виплати лише на офіційних сайтах державних чи міжнародних організацій;
- якщо маєте сумніви — не переходьте за посиланням із повідомлення;
- у разі витоку даних негайно зверніться до банку та заблокуйте картку;
- при підозрі на шахрайство повідомте правоохоронні органи;
- не переходьте за підозрілими посиланнями;
- не вводьте дані картки, логіни чи паролі на невідомих сайтах.
Будьте уважні та перевіряйте інформацію перед тим, як вводити свої дані!
Купівля товарів в інтернеті: як не потрапити на шахраїв
Ви знаходите потрібний товар онлайн, наприклад, дитячі речі за привабливою ціною. Продавець просить часткову передоплату, надсилає реквізити картки… Після оплати оголошення зникає, а продавець перестає виходити на зв’язок.
Це одна з найпоширеніших схем шахрайства в інтернеті.
Зловмисники можуть продавати товари, яких насправді не існує, і вимагати передоплату або повну оплату наперед. Після отримання грошей вони просто зникають.
Як убезпечити себе під час онлайн-покупок:
- купуйте товари лише на перевірених сайтах;
- якщо сумніваєтесь — обирайте післяплату;
- для покупок онлайн використовуйте віртуальну картку;
- уважно перевіряйте адресу сайту — навіть одна зайва літера може означати підробку.
❗️ Якщо купуєте товар на платформі оголошень — спілкуйтеся тільки в чаті цієї платформи і не переходьте в сторонні месенджери.
Ніколи не повідомляйте:
- термін дії картки;
- CVV-код;
- PIN-код.
Будьте уважні під час онлайн-шопінгу та перевіряйте все двічі!
Шахрайство під виглядом зборів для ЗСУ
Вам можуть написати знайомі або надіслати повідомлення з проханням підтримати збір коштів для військових. У повідомленні часто є посилання на сайт або реквізити для переказу, а також запевнення, що збір «перевірений».
На жаль, іноді це шахрайська схема.
Зловмисники можуть створювати фейкові сторінки або сайти та розсилати повідомлення від імені нібито офіційних організацій чи волонтерів, щоб отримати гроші.
Як уберегти себе:
- переказуйте кошти лише через офіційні фонди та перевірені благодійні організації;
- підтримуйте збори людей, яких ви знаєте особисто або можете перевірити;
- перевіряйте інформацію про збір у кількох джерелах.
❗️ Будьте особливо уважні до повідомлень із посиланнями.
Будьте уважні та перевіряйте інформацію перед тим, як переказувати кошти!
Дропи: як не стати «грошовим мулом» для шахраїв
Уявіть, вам пропонують легкі гроші: потрібно лише приймати кошти на свою картку та пересилати їх далі, обіцяють 5–10 тис. грн на місяць, працювати кілька хвилин на день. Звучить заманливо? Насправді — це шахрайська пастка.
Хто такий дроп?
Дроп — це людина, яка стає частиною злочинної схеми, навіть не підозрюючи про це. Через неї проходять гроші, здобуті шляхом шахрайства, кіберзлочинів чи інших кримінальних дій.
❗️ Дроп — не жертва, а співучасник.
За такі дії загрожують штрафи, конфіскація майна та навіть тюремне ув’язнення.
Як розпізнати шахрайську пропозицію?
- Потрібно лише «переказувати кошти», без чітких обов’язків.
- Немає вимог до освіти або досвіду.
- Спілкування лише онлайн.
- Пропозиція надто вигідна, щоб бути правдою.
- Просять фото картки, паспорт або банківські реквізити.
- Листи приходять із звичайних поштових адрес, а не офіційних компаній.
- Особливо обережно з «іноземними компаніями» без офіційного представництва в Україні.
Що робити, якщо вже потрапили в пастку?
- Негайно припиніть співпрацю.
- Повідомте кіберполіцію: https://cyberpolice.gov.ua
- Зв’яжіться з банком і заблокуйте картку, яку використовували.
Будьте пильні! Навіть якщо потрібні гроші, не використовуйте власні банківські реквізити для сумнівної роботи. Короткочасний прибуток може обернутися кримінальною відповідальністю.
Супутні поради
